Свалить из психоза. Часть 167 /03.10.22/
…
Рубрика: на злобу дня.
…
В мене є подруга. Вона розумна і дуже відкрита и чесна. І я її кохаю.
Вона зараз вже в Німеччині. Ще немає двох місяців.
Це в неї перша така еміграція у житті.
Будемо щось з цим робити.
…
Одна її дитина разом з нею. Син лишився в Україні. Чоловік у ЗСУ.
Отаборитися у Німеччині і подати усі необхідні документи на легалізацію їй допомогла Gala Hein Reshetnyak https://www.facebook.com/profile.php?id=100000379255989 – також 100% українка. Обі дві з наших.
Зараз подруга вже вчить мову, молодша донька вже ходить до школи, як і всі діти.
…
До себе її взяла жити в своє помешкання одна німкеня, що викладає свої дисципліни у місцевому університеті.
Все нібито добре и мою подругу все влаштовує. Але. Оце «але» і є предметом нашої сьогоднішньої розмови.
…
Ми поспілкувались і вирішили, що те, що з нею наразі відбувається, то всиновлення дитини, тільки до гори ногами.
І щоб знати, чого від цього чекати, ми вирішили знайти етапі емоційних станів, які проходять усі у цьому процесі.
…
Ось цей текст, що вона знайшла для себе, як коріння її передчуттів, від вже постійного перебування у Німеччині.
…
Це текст, який вона знайшла для себе, як опис того, як йдуть етапи всиновлення дитини:
…
«1. Медовий місяць
Цей етап триває від одного місяця до півроку. Дитина щосили намагається сподобатися батькам, а вони прагнуть їй у всьому догодити.
Діти стараються довести, що їм добре в новій сім’ї. Вони поводять себе стримано та слухняно, але разом із тим переживають величезний стрес.
Саме на цьому етапі батькам потрібно не лише огорнути дитину любов’ю та турботою, а й пояснити їй, як влаштований побут, як розподіляються права та обов’язки членів сім’ї, який розпорядок дня тощо.
2. Регресія, або повернення в минуле
На цьому етапі дитина оговтується і від приємного шоку, і від стресу після потрапляння в нове середовище. І тут починається найскладніше – «притирання».
Дитина вже встигла звикнути до нової обстановки та нової сім’ї в достатній мірі, щоб розслабитися й почати поводитися звично. У цей момент батькам і дітям стає зрозуміло, що колишні моделі поведінки неефективні. І щоб сформувати нові, спочатку потрібно позбутися старих звичок і стратегій, а потім засвоїти інші.
Це найскладніший період як для дитини, так і для батьків. Це час встановлення меж дозволеного, чітких правил, зміни звичок і стилю життя. Тут проявляються усі проблемні моменти, повертаються страхи, дитина може часто хворіти, впадати в крайнощі: або замикається в собі, або стає надмірно активною та навіть агресивною.
Батькам теж непросто, вони часто зриваються й можуть засумніватися в правильності свого рішення – прийняти дитину. Дорослим потрібно бути терплячими, уважними, турботливими, люблячими по відношенню до дитини.
3. Відновлення
Це останній етап адаптації, коли дитина позбувається своєї «броні», відкривається, відповідає взаємністю. Вона починає відчувати себе частиною сім’ї, перестає боятися, починає по-справжньому довіряти, розуміти батьків. У цей час дитина змінюється навіть зовні: гарнішає та менше хворіє.
На цьому етапі батькам важливо зблизитися з дитиною, дізнатися, які в неї здібності, інтереси, схильності та почати розвивати як особистість».
…
Це був той текст, який вона знайшла.
…
Коли моя подруга приймала рішення їхати, вона тоді ще не вирішувала, чи вона буде залишатися у Німеччині.
Але ж країна їй сподобалась, місто таке, як вона бажала и все в неї досить добре и розумно влаштовано.
…
І тоді ми прийняли рішення, що треба Германію адаптувати під себе, бо Німеччина – то є всиновлена зараз дитина.
Тобто треба перевернути до гори ногами сторони хто кого всиновлює и всиновити Німеччину до себе.
Тобто треба взяти країну, в яку Ви приїхали и запропонувати їй оселитися у своєму житті.
…
Ось як вона впоралась з цим завданням. Це поки що теорія, але достатньо влучна.
Маємо надію, що цій план спрацює тим, що дасть передумови діалогу і порозумінню.
…
А ось це пряма мова моєї подруги:
…
1. у мене німкеня замість Германії асоціюється з першим етапом. З любов'ю пояснює правила. Завжди якщо я щось роблю не так каже don't worry. Вона намагається мені сподобатись. І показати все з гарної сторони. З документами також мені наразі здається все дуже дуже в розових окулярах. Зараз я уявляю як усиновила Германію і ми разом щаслива сім'я. На цьому етапі напевне просто жити і впитувати в себе все нове. Без захланності, без перенавантаження. Відпочивати.
2. Другий етап буде найскладніший. Є чіткі правила і потрібно їх притримуватись. Мене буде ламати і хотітися зробити по свому. Але по свому – це тут не вигідно. і тому по свому не можна. Коли мені захочеться назад в Україну, просто перечекати і не псіханути. Ось тут напевне я буду плакати в подушку, що мені важко. Вчора мала до речі ввечері закатала істерику, що вона хоче назад в Україну. Мої емоції – закрався сумнів, може дійсно назад в то де я мешкала. Та напевне вже той період починається.
На цьому етапі важливо закріпити нові звички - мити руки після їжі, тримати порядок в документах, сортувати сміття, здавати пляшки. По іншому їсти, прати, використовувати світло, їздити на велосипеді, дотрмуватись правил дорожнього руху. Вивчити транспорт, бо ще не дійшла до цього. Всі звички треба закріпити. Це просто щодня робити по іншому. і коли захочеться по свому - просто це відслідковувати і м'яко нагадувати собі, що по свому не вигідно, а тому не можна.
Бути терплячою і уважною. І постійно обіймати і любити дочку. Не ставити до себе надвисоких вимог. Дати собі час.
3. На третьому етапі Германія почне мені довіряти. я ніби пройшла перевірку – не зламалася і можу залишитися тут. Ось тут я почну бачити нові можливості, чим я можу бути корисною для Німеччини і за що вона буде платити мені гроші. Тут Німеччина почне відкриватись мені по новому з більшою глибиною. Моя задача відслідковувати всі нові можливості, бути уважною і без стресу. На цьому етапі я зможу Німеччину «підігнати під себе». Але з чітким дотриманням правил.
Моя задача наразі дати собі час. І багато любові. Худати почну на 3-ому етапі.
І зараз моя задача зменшити вимоги до дочки. Просто її дуже любити і поступово вводити відповідальність в її життя. ПОСТУПОВО а не нав'язливо!»
...
https://www.facebook.com/shandrovska.oksana
Ця дівчина – це Оксана Шандровська.
…
Те, що вона наразі пише – то не є достатньо чітким планом, це лише ескіз.
Вона вже працює. Вивчає мову. Водить молодшу дитину до школи.
Ніякі плани не виправдовуються, але ж без планів ще гірше.
…
Плануємо, робимо, даємо собі час, вивчаєм наслідки і знов плануємо.
Ми відбудемося, та ще з походом, бо ми українці, і в цьому не має жодного сумніву.
…
А це Вам трішечки наостанок.
На додаток до того, що вже є.
…
А от це є такий «метущийся» тартарієць. Деякі його думки можуть стати Вам в нагоді.
…
Владимир Яковлев
«Пять правил быстрого обустройства в новой стране
1. Самое главное.
Очень важно отдавать себе отчет, что вынужденный переезд — это всегда серьезная психологическая травма.
Травма вынужденного переезда неизбежно будет сказываться на решениях, которые вы принимаете.
Симптомы — сложности с принятием новой жизни, попытки держаться за прошлое, страх «пустить корни» на новом месте.
Травма прошлого лишает будущего.
Относитесь к себе бережно и недоверчиво. Старайтесь больше полагаться на здравый смысл и меньше на собственные ощущения.
⠀
2. Жить, а не выбирать.
Нет ничего опаснее позиции «пока тут, а там посмотрим»: вы тратите время и силы на создание временных условий жизни. То есть, тратите время и силы впустую.
Выигрывают те, кто приезжает и начинает сразу устраиваться навсегда. Проигрывают те, кто продолжает выбирать, откладывая окончательное решение.
Устроиться можно почти в любой стране.
Важнее всего перестать выбирать и начать жить.
⠀
3. Принимать, а не сравнивать.
Как раньше не будет никогда. Может быть лучше, может быть хуже. Но как раньше не будет.
Искать то, чего на новом месте нет, контрпродуктивно: так вы будете пренебрегать тем, что новое место может вам предложить.
Тема «раньше было лучше» очень опасна, так как легко утратить связь с тем, что может вам предложить новая жизнь.
⠀
4. Быть новым, а не прежним.
Переезд всегда обходится дорого. В том, что намного ценнее денег. Это: потеря социальной идентификации, профессиональной идентификации и привычного статуса.
На какое-то время вашим основным социальным и профессиональным статусом станет ваше прежнее гражданство.
Не нужно к этому привыкать и примиряться.
Не пытайтесь реставрировать, поддерживать прежнюю утраченную идентификацию. Чем быстрее вы создадите себе новую, тем лучше.
⠀
5. Интеграция, а не спокойствие.
Кажется, что самая большая проблема при переезде — это легализация на новом месте. Это не так. Самая большая проблема опасность — это изоляция.
Чем более развита страна, в которую вы переезжаете, тем сложнее вам будет действительно интегрироваться в местную жизнь и перестать быть эмигрантом.
Не существует страны, где вам будет хорошо, как дома. «Как дома» нужно заново создавать. Чем быстрее вы начнете это делать, тем лучше».
…
І на завершенні є питання:
1. Де наші економічні реформи в Україні?
2. Чому гетманцев ще на посаді?
…
І подивіться це відео.
Це керівник ГУР МО.
…
Прогноз Буданова. Мосейчук – Буданов